Соціальні працівники спілкуються не лише з клієнтом, якому нещодавно діагностували ВІЛ, а й з його близьким оточенням. Фахівці з’ясовують інформацію про членів сім’ї, статевих чи ін’єкційних партнерів.
«Ми говоримо з клієнтом про його близьке оточення. За бажання люди, що живуть з ВІЛ, озвучують перелік тих, хто мав ризик інфікуватися. Робимо це для того, аби запропонувати їм також тест на ВІЛ. Це і є індексне тестування», - зазначила соціальна працівниця Дар’я Корецька.
Під час розмови з Анною (ім’я змінене), Дар’я визначила лише одну особу, якій варто було б зробити тест на ВІЛ. Це чоловік Анни. Проте жінка боялась говорити з ним на цю тему.
«Мені страшно було сказати йому, що у мене ВІЛ. Я не знала, як це пояснити. Боялась його реакції», - поділилась переживаннями Анна.
Соцпрацівниця запропонувала жінці такий варіант: прийти разом з чоловіком до неї на консультацію і обговорити всі питання, які будуть виникати щодо захворювання та тестування. Анна погодилась.
Дар’я провела дотестову консультацію для чоловіка та відповіла на його питання.
Результат чоловіка теж виявився позитивним. Соціальна працівниця взяла під супровід подружжя. Вони разом працюють над прийняттям діагнозу та формуванням прихильності до лікування.
Дізнатися адресу найближчого пункту тестування можна тут:https://testporuch.phc.org.ua/
